коритися

коритися
рабіцца пакорным, змірацца

Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». . 1997.

Нужно написать реферат?

Смотреть что такое "коритися" в других словарях:

  • коритися — рю/ся, ри/шся, недок., кому, чому. Беззаперечно слухатися кого небудь, підлягати комусь, чомусь; підкорятися. || чому. Робити, чинити, поводитися відповідно до чого небудь, згідно з чимсь …   Український тлумачний словник

  • коритися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • покоряти — я/ю, я/єш, недок., покори/ти, рю/, ри/ш, док., перех. 1) Силою встановлювати свою владу, завойовувати країну, місто і т. ін. || Примушувати коритися; перемагати. 2) перен. Робити слухняним, опановувати щось, оволодівати чимсь; освоїти що небудь.… …   Український тлумачний словник

  • залежати — I жу, жиш, недок. 1) Бути залежним від кого , чого небудь, перебувати під чиїмось впливом або чиєюсь владою, коритися комусь, чомусь. 2) Зумовлюватися певними обставинами, причинами і т. ін., бути наслідком чого небудь. II жу, жиш, док., перех.,… …   Український тлумачний словник

  • клонитися — клоню/ся, кло/нишся, недок. 1) Те саме, що нагинатися; нахилятися, схилятися. || на кого – що, до кого – чого. Схиляючись головою, обличчям, притулятися до кого , чого небудь. || кому, чому і перед ким – чим, перен. Коритися, підкорятися комусь,… …   Український тлумачний словник

  • нескорений — а, е. Який не хоче коритися кому небудь, якого не підкорили. || у знач. ім. неско/рені, них, мн. (одн. неско/рений, ного, ч.; неско/рена, ної, ж.). Ті, кого не підкорили …   Український тлумачний словник

  • нескорення — я, с. Небажання слухатися, коритися кому небудь …   Український тлумачний словник

  • об'якорюватися — ююся, юєшся, недок., об я/коритися, рюся, ришся, док. Ставати на якір …   Український тлумачний словник

  • підкоряти — я/ю, я/єш і рідко підко/рювати, юю, юєш, недок., підкори/ти, корю/, ко/риш, док., перех. 1) Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач.). || Змушувати кого небудь коритися чиїйсь владі, ставити в… …   Український тлумачний словник

  • підкорятися — я/юся, я/єшся і рідко підко/рюватися, ююся, юєшся, недок., підкори/тися, корю/ся, ко/ришся, док. 1) Виявляти покору, коритися волі завойовника, володаря. || Діяти за чиїм небудь наказом, розпорядженням або згідно з чиїмсь керуванням. ||… …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»